ТАТА КЕПЛЕР: Я РАНІШЕ НЕ РОЗУМІЛА ВЛАДУ, А ЗАРАЗ ПЕРЕСТАЛА РОЗУМІТИ ЩЕ БІЛЬШЕ(частина 1)

( (ексклюзивне інтерв’ю для ” Чернівці Таймс”)

Незважаючи на спеку і сезон відпусток у Чернівцях пригода за пригодою. Одна з них із телеканалом ТВА.  Тиждень почався бадьоро – із пікету журналістів ТВА під стінами ОДА.  Поки у закутках курив депутат Юрій Ватаманюк  і Сергій Лазарев нервово переміщався по майдану, як хокеїст, який даремно чекає паса, гендиректор ТВА Тата Кеплер з нетутешньою сміливістю пішла на штурм ОДА.   Делакруа написав якось картину « Свобода, яка веде народ», яка зробила його знаменитим. У Чернівцях немає Делакруа, сам момент штурму майже усі фотокори провтикали. Власне, такого повороту ніхто не очікував. Розмовляємо з Татою про  те, що ж відбулося і не тільки.

– Ще раз хотілося почути із Ваших слів. Що сталося? Яку могла вининнути ця пожежа?

– Я вже казала неодноразово і ще повторюся, я не вірю у випадковості, я не вірю, що випадково почав горіти, як мені пізніше повідомили, вимкнений телевізор, тліти і горіти. Я не вірю. Правда, слідство повинно довести, де саме знаходився осередок загоряння, але за фактом у сухому залишку серед 4 телеканалів, сигнали яких проходили через цю релейну апаратну, які знаходять у приміщенні ТРК, у підсумку в ефір не вийшов лише один – це ми. Посеред всього обладнання найбільше постраждало наше.

– Голова облдержадмністрації Михайло Папієв на бріфінгу сказав, що ваші працівники забрали релейну коробку з місця пожежі. Він надавав цьому вагоме значення. Чи потрібний був дозвіл, щоб її забрати?

– Прийшов на місце пожежі наш технічний директор, подивився на коробку і сказав, що вона вийшла з ладу, що її треба ремонтувати. Я сказала “ОК”, якщо ти можеш її забрати і відремонтувати,то… Був уже вечір і комплектуючих для ремонту не було. Він забрав її ремонтувати. Знову ж таки ніхто не забороняв цього робити. Там були присутні всі й ніхто не сказав, що не можна цього робити. Наскільки мені відомо, там були представники РРТ і представники ТРК, і еменесники там були вже, ніхто не казав її не чіпати.

– Нині коробка відремонтована?

– Відремонтували вже наступного дня. Вона була готова, щоб її поставити.

 – А в чому претензія? Це буле важливо для слідства, щоб коробка  залишалася?

 – Я не знаю, в чому претензії. Так само як і в п’ятницю я зайшла в приміщення апаратної разом із Андрієм Шевченком і Миколою Трофимовичем, запитала у представника РРТ, технічного директора ОД ТРК, чи залишилася тут наша апаратура, я ж знала, що залишилася, вони відповіли, що так. Я запитала, чи можу її забрати, вони зняли і віддали.

– Як будете виходити із ситуації? Ви сказали, що вас пустили по довгому бюрократичному шляху? Що це одначає?

– Нам для того, щоб сьогодні підключитися, є два способи: або ж підключатися через ОДТРК, через апаратну… Або ж нести своє обладнання на Цецино, що, звичайно, для нас прийнятніше, і встановлювати його там. Для того, щоб його там встановити, кабель ми вже проклали, знову ж таки давно цим займаємося, але для того, щоб нам там встановити обладнання, потрібен дозвіл відповідної структури, але вони хочуть, щоб ми підготували технічну документацію і проекти, а це триватиме не один день і навіть не один тиждень. Ми намагалися з ними домовитися, щоб запустити канал у ефір у тестовому режимі, поки виготовлятимемо проектну документацію, але знову ж таки відповіді не отримали. 

– Але те, що ви його не отримали, це в межах норми, або це наводить Вас на думки?

– Я знаю, що просто такі речі вирішуються одним дзвінком.  Про це сказав представник концерну: “Я можу це зробити, якщо мені зателефонують”. 

– Колектив ТВА проводив пікет у облдержадміністрації. Чого ви хотіли Папієва. Що він, на вашу думку він мав зробити чи сказати у цій ситуації?

– Ми би хотіли, щоб пан Папієв вийшов до нас і сказав, що він зробив для того, щоб канал ТВА вийшов у ефір або що він збирається для цього зробити. Він до нас так і не вийшов. Журналісти мої пішли до нього на брифінг і задали пряме запитання, на що він сказав, що він не збирається у це все втручатися. Хоча я знаю, що в принципі це людина, яка могла б, можливо, зробити той дзвінок, про який сказала, після якого концерн сказав би “Ми вас підключаємо”. Він не вийшов, але через певний час до нас прислали Галиця і ми пішли з ним розмовляти. Він сказав, що розмовлятиме лише з двома журналістами, це були Юлія Сафтенко і Толік Никифоряк.  

– Що ви думаєте, коли бачите чиновників ОДА?

– Чесно. Я скажу. Давно думаю. Я думала про їхніх політтехнологів.  Ну тому що губернатор, як очільник міста, краю, області, котрий називає себе господарником і каже, що у нього все тут має бути в порядку. Ніби. Коли відбуваються такі речі, було би здорово, якби він вийшов відразу і сказав, що я з вами. Були би здорово, якби він на це відреагував відразу, наприклад, у вівторок, а не казав у середу нашим журналістам про те, що взагалі ви самі в усьому винні. Тобто він як голова області, у заступника, у котрого вже був конфлікт із журналістами, я вважаю, що він міг відреагувати на цю ситуацію трохи інакше і продемонструвати своє добре ставлення до журналістів.

 Те, що ми говорили під стінами сьогодні, ми говорили абсолютну правду, ми казали: “Ми же стільки разів приходили висвітлювати те, що ви робите,  коли нас запрошували. Тепер ми вас просимо вийти і поговорити з нами, будь ласка, зробіть це”. Але він цього не зробив. Я вважаю, що насамперед у всьому присутній людський фактор і це все якось не по-людськи.

Тобто є форс-мажорна ситуація. Це історія про те, як 50 людей продовжують виконувати свою роботу, але вони не виходять у ефір. Це все одно що вас зачиняють у якійсь кімнаті й не випускають звідти, ви в ній робіть, що бажаєте. Мені здається, що якби губернатор інакше відреагував на всі ці події, то, по-перше, кредит довіри до нього відразу ж виріс. Так здається. Можливо, я помиляюся.

– Ви стали ворогом влади?

–Я раніше її не розуміла… дуже поверхово… а зараз я перестала її розуміти ще більше. Взагалі. За визначенням. Я не розумію, як може відбуватися у цивілізованому світі, у цивілізованому суспільстві те, що відбувається. Це, мені здається, виходить поза будь-які норми, межі, рамки. І що найпарадоксальніше у цій ситуації, мені всі пишуть: “А що ж ти хочеш? Ти ж у цій країні живеш”.

– На тому ж бріфінгу Михайло Папієв сказав, що канал ТВА належить депутатові Андрію Пишному…

– Якщо точніше, його дружині.

 – Папієв послався на « Українську правду». Там написали, що Андрій Пишний… Тобто, ваш канал належить опозиціному політику. Скажіть, якщо хтось з чиновників -представників влади звернеться до каналу із проханням, що хочу донести інформацію, звернутися до громадян тощо, двері для нього будуть відкритими?

– Абсолютно “так”. Ми збираємося вийти в ефір. Ми намагаємося бути максимально зваженими. Тому що це важливо. Кажуть про об’єктивність. Мені здається, ця зваженість і є об’єктивність.. Новини канал, як подавав, так і подаватиме, але…(посміхається)

 – Попосміхалися

 – Ні. Не попосміхалися. Але.. ну дайте ж нам вийти в ефір.

 – Трохи про творчу біографію розкажіть?

 – Я з 16 років поїхала в Київ, З 19 працюю у продакшн. Моя посада завжди називался — продюсер. Я була і лінійним і креативним продюсером, писала сценарії, будувала студії, ми організовували художні виставки і навіть працювали із книгами: Ліни Костенко, Богдана Ступки.

 (продовження)

фото versii.cv.u

Від адміна:  Шановні читачі, порядок коментарів максимально спрощений. Електрону адресу вказувати необовязково

Нижче картина  Делакруа “Свобода на барікадах”

 –