Слабке місце Ванзуряка та «віджим» «Самопомочі»

Битва за Чернівці, що ведеться між командами «Народного фронту» та «Рідного міста», перейшла на новий щабель протистояння. Якщо раніше сторони обмінювалися випадами, що зривали плани стосовно «прихватизації» ще не «прихватизованого», цього тижня розв’язалося питання, що видавалося вже усталеним. Нажитий непосильними трудами родини Бурбаків ринок «Добробут» може потягти цю ж родину до нижчих шарів соціальної атмосфери у зв’язку із прийнятим депутатами рішенням щодо повернення 400 мільйонів гривень до фонду соціально-економічного розвитку Чернівців.

Трансформація боротьби, яку ведуть дві групи впливу у Чернівцях з гіпотетичної на реальну може свідчити про те, що усі ймовірні мости щодо можливості досягнення якихось домовленостей – зруйновані. Відтак у гравців розв’язані руки для ведення повноцінної війни. Наразі група Василя Продана та група Максима Бурбака мають приблизно однакові потенції на рівні столиці. А ось у Чернівцях відчувається перевага «Рідного міста». Цю тактичну перевагу й вирішено закріпити у вигляді «віджимання» бізнесу родини Бурбаків.

Зухвалість, з якою проводили свої оборудки нинішні боси «Народного фронту» за часів, коли Чернівцями практично одноосібно правив Микола Федорук, обернулася злим жартом для цих осіб. Якщо перші спроби «віджиму» «Добробуту» виявилися невдалими, через непідготовленість інформаційного поля та загальнодержавної політичної кон’юнктури, то нині «Рідне місто», зробивши висновки з попередніх помилок, провело успішну інформаційну атаку на своїх опонентів, підготувавши громадську думку.

Тепер пересічний споживач новин не бачить різниці між «Бурбаками» та «Проданами» й не буде піднімати непотрібного шуму у процесі «грабунку награбованого». А численні факти дивних маніпуляцій з майном, коштами, землями і т.д. у виконанні представників «сильної команди для складних часів», не зовсім зрозумілі змученому «успіхами» реформ Уряду-камікадзе, які через підконтрольні ЗМІ оперативно доносилися до громади, переконали загал у тому, що різниця між умовним Януковичем та умовним Яценюком полягає лише у місці народження та знанні іноземних мов. Янукович, принаймні, для свого Донецька дороги поробив, а Яценюк на Чернівці пожалкував грошей.

Події у Ратуші змусять команду «Народного фронту» вдаватися до активніших дій у боротьбі з опонентами. При цьому, за браком достатньої кількості голосів у міськраді, «фронтовики» намагатимуться у будь-який спосіб нейтралізувати вплив Продана на депутатів з інших фракцій. З досвіду роботи ради VII скликання бачимо, що команда Бурбака владою ділитися не любить і цього робити не буде, хай навіть потім і матиме такі проблеми, які нині доводиться розв’язувати.

Методи роботи з потенційними союзниками зводяться, переважно, до тиску й шантажу. За нашою інформацією, на окремих депутатів вже чиниться тиск, який не вкладається ні в рамки логіки, ні в рамки етичності. У цьому процесі задіяний один з найбільш неоднозначних керівників комунального підприємства, чия діяльність вже викликала несприйняття депутатським корпусом. Якщо ж у якості переговорників керівництво міської ради робить ставку на таких осіб, можна лише здогадуватися, які плани вони переслідують.

Ймовірно, що Чернівецьку міську раду чекають нелегкі часи. Через боротьбу двох груп впливу більшість депутатів стають жертвами ситуації. Не маючи власних інформаційних ресурсів й, здебільшого, не вміючи працювати із засобами масової інформації, їхня діяльність буде подаватися у необхідних сильнішим гравцям контекстах. Найбільш логічним рішенням для такого складу ради є її саморозпуск задля збереження стабільності у місті. Але також бачимо, що логіка та турбота про громаду – не найсильніші риси міськради цього скликання.

Те, що ситуація в Чернівцях переступає межі здорового глузду й може у будь-який час вийти з-під контролю, свідчать і заяви, зроблені під час візиту до столиці Буковини лідера парламентської фракції «Самопоміч» Олега Березюка. Чи то візит політика був підготовлений у такий час, чи то просто співпадіння, але команді Бурбака він став дуже у нагоді. Березюк неоднозначно заявив: депутати міськради від «Самопомочі» загралися у самостійність та надміру співпрацюють з олігархічними кланами; у буковинській «Самопомочі» треба навести лад.

Візити та заяви осіб такого рівня на місцях означають одне: хтось загрався. Висновки будуть зроблені неодмінно, але не факт, що громадськість знатиме про них. Це, до речі, і підтвердив Березюк під час прес-конференції. У найближчий період деякі депутати міськради від «Самопомочі» або намагатимуться створити ілюзію відмежування від групи впливу Продана, або підуть у ва-банк. Це залежить від ціни питань, які виноситимуться на розгляд сесії. А те, що команда Бурбака намагатиметься нанести удар у відповідь – не підлягає сумніву.

Можна також з високою ймовірністю припустити, що «сигнали від небайдужої громадськості» долітали до керівництва не тільки «Самопомочі», але й інших політсил, що мають фракції у Чернівецькій міській раді. Вже відомо, що на депутатів ВО «Свобода», за результатами «Біликліксу», пожалілися лідерові цієї політсили Олегові Тягнибоку. Також досить вірогідним є те, що ті політсили, які себе позиціонують як демократичні та антагоністичні до системи влади, вибудованої кланом Януковича, спробують приборкати своїх депутатів, які мають занадто тісні контакти із «Рідним містом». На цьому тлі група впливу Бурбака може протягти питання, які на якийсь час нейтралізують амбітні плани Василя Продана, що увійшли в стадію реалізації.

Чи стане ця ситуація своєрідним Рубіконом для переформатування розкладу сил у міській раді? Поки що вагомих причин стверджувати про якісь зміни нема підстав. Частина депутатів міськради надто тісно пов’язана із тими чи іншими групами впливу, а туманність та складність процесу відкликання депутатів для декого не стане страшилкою й не створить тієї межі, за яку не варто переступати.

У цьому процесі важливу роль міг би відіграти міський голова Олексій Каспрук. Використавши ситуацію, мер міг би консолідувати довкола себе тих депутатів, які б не хотіли отримати на свої публічні політичні реноме плями того болота, у якому погрузла міська рада. Втім і це лише теоретичне припущення, враховуючи попередню поведінку Каспрука. Міський голова надає перевагу розмові та співпраці з позиції сили, але коли реальної сили нема, то така позиція виглядає кумедною. Це не сприяє залученню чи мотивації потенційних союзників.

У світлі тих нелегких процесів, які нині переживає місто, громада шукає якийсь світоглядний якір, що давав би їй змогу відчути бодай часткову сталість й стабільність. Це благодатний ґрунт для тих політсил, які не мають або ще не мають за собою характерного для української політики бекграунду. Цього тижня світло в кінці тунелю тим буковинцям, які ще не розчарувалися у вітчизняній політиці, подарував екс-голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк. Він повідомив, що очолить обласний штаб новоствореної політсили Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил».

Разом з Ванзуряком засвітилися маловідомі але, головне, не скандальні особи: Микола Малий, Сергій Січевський, Сергій Босовик, Ольга Мотуляк. Свою підтримку та прихильність руху Саакашвілі поспішив висловити й заступник чернівецького міського голови Володимир Середюк, попри критичну та скептичну оцінку з боку представників тієї політсили, з якою пов’язаний його керівник Олексій Каспрук. Це й закономірно, оскільки Середюк справляє враження людини діяльної. Умови роботи та кадри, які дісталися Каспрукові з часів Федорука, і які він, схоже, змінювати не збирається, створюють для такої людини як Середюк обмеження, що не дають реалізувати потенціал.

Для більшості представників буковинського політикуму Ванзуряк так і залишився «чорною конячкою». Не маючи відомих проблем, на яких би можна було б зіграти, з екс-головою ОДА просто не могли домовитися, не знаючи підходів. Простіше кажучи, Ванзуряк і буковинська, в тому числі чернівецька, політтусовка просто розмовляють на різних мовах. Це є як позитивний момент з точки зору державотворення за європейськими цінностями, але і як негативний – Ванзуряка з’їдали і будуть з’їдати як чужорідне тіло в українській політиці. Ці моменти, до речі, і зблизили колишніх голів Чернівецької та Одеської облдержадміністрацій.

Попри плюси Ванзуряка, варто зазначити його уникання публічності. Це найслабше місце політика, по якому будуть нанесені найголовніші удари. Для того, аби не повторити долю голови ОДА, якого з’їли більш досвідчені політичні гравці, Ванзурякові варто звернути увагу й на ділянку зв’язків з громадськістю. Втім, якщо новоствореному рухові вдасться знайти більш публічну особу як основного спікера, Ванзуряк вийде непоганим виконавцем.

Володимир Звенигородський

Джерело: «БукЦентр»