Провалена реформа або як міліція перетворилась в “міліцейську поліцію”

Цими днями чернівчани із сумом згадують, як вони щиро раділи, коли в місті з’явилася широко розрекламована, молода, двостатева, така, що пахне свіжою чорною шкірою пасків, поліція. Як аплодували ми на Центральному майдані, коли хлопці та дівчата, широко, по-американськи розтуливши стрункі молоді ноги в новеньких берцях, присягнули на вірність місту. Потім ми розчулено плакали, спостерігаючи, як щодня повертається порядок на вулиці Чернівців. Вільна вулиця Калинівська, Івана Франка, Руська тощо. Ми оплесками проваджали новенькі поліцейські “тойоти”, які вімкнувши сирени та маячки, цілодобово й невтомно гасали за порушниками ПДД. Пройшло ще трохи часу, і всі ми зрозуміли, що із нової поліції та з так широко розрекламованої реформи, виходить звичайна українська булька під носом. Хлопці і дівчатки дуже швидко втомилися, нічого суттєвого не зробивши. Щотижня в Чернівцях серйозні ДТП або просто неприємні події  за участі поліціянтів. В тому числі, і, на жаль, із трагічними наслідками. Вони самі частенько порушують ПДД. Поліцейські “тойоти” все частіше можна побачити у колишніх міліцейських “відстойниках” – наприклад, в кінці вулиці Буковинської, перед прохідною гаражного кооперативу. Там молоді наряди просто сплять.

Дуже схоже на те, що стара міліцейська система вже зруйнована, а нова не збудована і її ніхто будувати не збирається.  Тобто, вона є і буде лише  в зовнішних ознаках, а за суттю ця проголошена реформа лише щедро декларована групою нахабних та самовпевнених молодих і не дуже  людей.  Середні прошарки справжніх та знаменитих чернівецьких ментів-професіоналів  знищено. Добре, що хоч не фізично, а лише морально. Як і молодший склад. Натомість  із  ознаками, схожими на корупційні, сформовано керівний склад. Втрачено напрацьовані оперативні зв’язки між відомствами та підрозділами. Координацію між ними знищено. Колишні керівники буковинського УМВС, яких привезли звідкилясь і поставили тут керувати  за квотою однієї відомої невіглаством політичної сили, тишком нишком атестовані (де? ким? коли? як?) і спокійно продовжують нелегку справу реформування міліції, яку вони неспішно перетворюють у міліцейську поліцію, як перехідну форму загального реформування країни. У нас, судячи з усього, будують нечувану дотепер міліцейсько-поліцейську країну. Тобто – і не таку, і не таку, а таку, яка не здатна захистити громадян, а її представники будуть лише широко розкладати ноги на парадах та проводити плутані виправдальні прес-конференції. Про все це говоримо не ми, дилетанти, а професіонали. Такі, наприклад, як той генерал, що керує нині сусіднім регіоном. Коли в столиці вибухнув пристрій у авто, який забрав життя відомого журналіста, у багатьох чернівчан на обличчях блиснула сумна посмішка жалю. Та що вони там знайдуть. Професіоналів вже немає і в столиці. Реформа. Міліцейська поліція. Втім, можливо, ми й помиляємося. Все ще Ваші, БаХтаАвербах

Джерело: “АСС“