Власниця їдальні Чернівецького національного університету побилася зі студенткою

Власниця університетської їдальні, що у 5-ому корпусі ЧНУ ім. Ю. Федьковича встановила у закладі свої закони. Зокрема там не можна навіть діставати телефони, планшети та інші девайси також це стосується книг і зошитів. Дивне правило саме для університетської їдальні. Але власниця впевнена, що на території, яку вона арендує, діють лише її закони. Мабуть тому у боротьбі за книгу скарг жінка подряпала студентку. Цей кричущий випадок описала у своєму блозі чернівчанка Галина Маслак

“Чекаючи на результати іспиту, я вирішила поснідати сьогодні у їдальні, що знаходиться в підвалі 5-ого корпусу Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Щоб перевірити, котра година, дістала телефон. Саме в цей час проходила повз власниця їдальні. Далі — стандартна схема: вимоги в підвищеному тоні заховати телефон, потім — крики, образи, погрози, вимоги покинути приміщення. Далі — залякування, що мене виженуть з університету (за що?), вимоги назвати своє прізвище, групу і факультет, погрози викликати охорону (цікаво яку. Охорону мого університету?) Та найцікавіше почалося після того, як я попросила надати мені Книгу відгуків і пропозицій, якої, звісно ж, не було в куточку споживача (як і немає самого куточка споживача). Після двадцятої (вже) вимоги Книги відгуків  і такої ж двадцятої відмови я раптом її помітила. Вкотре сказавши надати мені саме ось ту книгу у  ось тому темному куточку біля мікрохвильовки, я повідомила, що збираюся сама її взяти. Погане рішення. З виглядом розгніваної тигриці, що захищає своє дитинча, жінка почала мене бити, дряпати і штовхати. Жаль, відео немає, зате є свідки.

Схопивши Святу книгу, власниця їдальні зникла на кілька хвилин, потім повернулася, жбурнула її мені і люб’язно(наскільки вміла) дозволила зробити в ній відповідний запис. Книга нова, заповнена лише титульна сторінка, без печаток і підписів, сторінки не пронумеровані, а з 2005 року (дата видачі) жоден відвідувач ні на що не скаржився крім мене, негідниці.

Доки я писала пропозиції щодо покращення умов надання послуг в їдальні, власниця раптом звинуватила мене в крадіжці 200 гривень з каси і заявила, що в неї є свідки (її знайомий, що саме сидів у приміщенні). А я однією рукою пишу, іншою краду, ага. У мене теж є свідок, що я цього не робила. 1:1. Я запропонувала Лжедмитрію чоловікові дочекатися поліції, яку саме збиралася викликати, і надати свідчення спочатку органам правопорядку, а потім і в суді. Тут він сказав, що нічого не бачив, нічого не знає, і взагалі втік (а мені кажуть, що це я непослідовна).

Після всіх цих подій мені дуже цікаво, як одна і та ж підприємець уже мінімум 5 років орендує аж ДВА приміщення на території спадщини ЮНЕСКО, не маючи ні куточка споживача, ні чеків, ні вагів (хоча ціни вказані саме за масу порції), ні головного убору (і це працюючи з їжею), ні звичайного уявлення про ввічливість і повагу”, – йдеться у дописі.