Банк, який видавав “Картки чернівчанина” став банкрутом
Ще пару тижнів тому Каспрук у Ратуші урочисто звітував, що проект «Картка чернівчанина» вже практично запущений.
Тоді заступник директора обласного управління АТ «Ощадбанк» Володимир Монзелевський повідомив, що їхній банк почне видавати ці картки з дня на день. А директор регіонального відділення банку «Хрещатик» Роман Лелет похвалився, що вони вже видали понад тисячу «Карток чернівчанина».
На тій же прес-конференції презентували список торгівельних закладів в яких при пред’явленні цієї картки через певний час можна буде купувати певні товари зі знижками. Одним словом, рай в окремо взятих Чернівцях майже настав. Але…
Якщо «Ощадбанк» ще зможе ощасливити чернівчан міськими картками, то для іншої фінансової установи співпраця з столицею Буковини виявилася явно не фартовою. Адже вчора стало відомо, що банк «Хрещатик» визнаний неплатоспроможним, з усіма наслідками, які з цього випливають.
Прогресивна чернівецька громадськість, як і не менш прогресивна чернівецька міська влада, на цю подію зовсім не відреагували. Хоча мали б. Бо виникає одне логічне питання: а яка подальша доля тисячі тепер вже нікому непотрібних шматків пластику та їхніх «щасливих» власників? Ті чернівчани у яких є гітари можуть порізати картки на медіатри, а іншим, що робити?
За логікою речей видати людям нові картки мав би «Ощадбанк». Але як стало відомо «Чернівці Таймс» з власних джерел, фінустанова, якою керує однопартієць Каспрука Андрій Пишний, поки що не видає «картки чернівчанина» навіть тим, хто їх вже замовив в цьому банку.
Тож, тепер залишається сподіватися, що «Ощадбанк» не повторить сумну долю «Хрещатика».
Хоча, насправді, цієї ситуації могло б і не бути, якби свого часу Каспрук не змусив усе місто зв’язатися із банком з сумнівними власниками та неоднозначної репутацією.
Банк «Хрещатик» у Чернівцях був маловідомий, адже мав всього лише два відділення. Аж раптом, саме ця фінансова установа, яка займала «почесне» 18 місце у всеукраїнському рейтингу банків починає реалізовувати в столиці Буковини досить потужний і фінансово спокусливий проект.
Аби раз і назавжди убезпечити себе від можливої критики, у жовтні минулого року Каспрук повідомив, що «Хрещатик» обраний тому, що реалізовував проект «Картка киянина». Хоча тут варто зауважити, що в столиці України видавати картки такого роду почали ще тоді, коли КМДА володіла контрольним пакетом акцій цього банку.
І зрештою ніхто не напружився хоча б елементарно пояснити, чому «Ощадбанк» не в стані самостійно реалізувати проект «Картка чернівчанина».
Для «Хрещатика» проект у Чернівцях мав очевидну комерційну вигоду. Бо банк, про який чимало чернівчан ніколи в житті і не чули, почав поступово нарощувати клієнтську базу. А яка користь від такої співпраці була місту? Факт того, що під час місцевих виборів рахунок виборчого фонду Олексія Павловича був відкритий саме в «Хрещатику» наводить на не надто приємні думки. Адже виникають підозри, що справа не стільки у «картці киянина», а у певних закулісних домовленостях між мером та керівництвом банку.
Чи варто говорити про це зараз, коли «Хрещатик» наказав довго жити? Мабуть, так.
Принаймні, Олексію Павловичу варто було б пояснити тисячі чернівчан, яка стала мимовільним учасником мерської показухи, що їм робити з нікому непотрібними картками фактично неіснуючого банку…
Захар Подкидишев
Коментарі
Красиво НФ обдєливаєт народ, безпардонно, нагло з\мякою посмішкою і презирством.
шото я в останній час став поважати цей сайт.
За що не візьметься цей нездара, все зхакінчується пшиком.
Хрєнь подали як сенсацію. Ніяких негативних фінансових наслідків від банкрутства банку Хрещатика Чернівчанини не будуть мати, так само, як і міськрада. Негативні наслідки відчують Кияни.
А от чія це гра, питання зовсім інше, банк луснув при тому , що 25% банку належить Київській міськраді. Гонтарєва приватні банки спасала, а цей чомусь їй не захотілось, при тому що він без великих зальотів.
Шановні читачі. Всі банки м.Чернівців були запрошені до співпраці в рамках проекту картки чернівчанина. І не вина міського голови і міських чиновників в тому, що зголосилися до співпраці тільки два банки, які мали напрацювання у впровадженні подібних проектів (на превеликий жаль, як для мешканців міста, так і для чиновників….) А картки містян починають з’являтися і в інших містах – Львів, Рівне, Житомир..