Хто має повернути чернівчанам “Кобзар”?

Останні часом на Шевченківські дні уся прогресивна громадськість столиці Буковини вимагає «повернути Чернівцям «Кобзар». Тим більше, що за останні два роки це питання набуло політично-сакрального змісту. Адже у приміщенні колись ошатної книгарні, яка була окрасою Центральної площі розташувався неабиякий подразник: філія «Сбербанку Росії».

От і цього року не обійшлося без перфомансу. Члени буковинського «Правого сектору» заклеїли вітрину банку листівками з вимогами повернути місту книгарню. Нагоду похизуватися перед телекамерами, звісно, не втратив і народний депутат від «Народного фронту» Максим Бурбак. Який, хоч і не керував процесом, але брав у ньому активну участь.

Звісно, що присутність у центрі українського міста філії банку країни-агресора є неприпустимою. І в цьому «Правий сектор» підтримує кожен свідомий чернівчанин.

Але якби це парадоксально не звучало затаврований «Сбербанк» останній кому можна висунути претензію щодо знищення у Чернівцях відомої книгарні. Це чудово усвідомлює Максим Бурбак, який із притаманним йому блюзнірством грає на патріотично-культурних почуттях чернівчан. Адже він знає, що із запитаннями, хто вкрав «Кобзар», і хто його має повернути місту треба звертися до приймальні його однопартійця по «Народному фронту», нардепа Миколи Федорука. Адже саме, коли Микола Трохимович був мером відбулася оборудка, яка стала ганьбою для всіх Чернівців.

На жаль, багато молодих патріотично налаштованих хлопців та дівчат просто не знають, що сумна історія «Кобзаря» розпочалася наприкінці 90-х років. Саме тоді у Чернівцях із комсомольською завзятістю взяли передавати ласі шматки нерухомості  у центрі міста у приватну власність. Зрозуміло, що одним з перших під гарячу руку потрапив і «Кобзар».

В один не надто чудовий день частину книгарні зайняв бутік «Мішель». При чому, що вивіску бутіка зробили на фасаді приміщення. «Кобзар Мішель» – якби у той час у Чернівцях були б поширені соцмережі, то це словосполучення стало би приводом для численних фотожаб. А стало головним болем для Петра Кобевка, який тоді очолив боротьбу за збереження «Кобзаря»

Попри це, поступово те, що несе розумне добре і вічне з полиць книгарні витісняли речі суто практичні: нижня білизна, взуття, обручки та ланцюжки.

Федорук не міг робити вигляд, що проблеми не існує. Тож, всіляко намагався переконувати стурбовану громадськість, що книгарня залишиться на місці.

Тим часом, від «Кобзаря» залишилася лише вивіска. Якої згодом теж позбулися. Бо як виявилося, приміщення давно продали без обов’язку збереження профілю. Тобто, новий власник міг і може робити там, що завгодно: хоч книгарню, хоч буцигарню.

«Сбербанк» це приміщення орендує. А тому вимагати від нього повернути «Кобзар» – це до певної міри спекуляція та яскраве патріотичне видовище для тих кому не вистачає хліба.

Не надто приємним підтвердженням цього є той факт, що на горіхи дісталося лише російській фінансовій установі. А українській ювелірний магазин, який теж займає приміщення колишньої книгарні, ніхто не чіпав.

Тому відповідь на питання хто має повернути Чернівцям “Кобзар”, насправді, не така однозначна, як комусь здається на перший погляд…

Андрій Тисовський   

Фото: “Молодий Буковинець”