Фищук показав Кулішу “кузькіну мать” від Бурбака

За рік свого керування Чернівецькою областю Олександр Фищук привчив буковинців, що він і мухи не образить. Тому його заява про те, що він має намір звільнити свої заступників Володимира Куліша, Руслана Сенчука та Віталія Усика стала громом серед ясного неба. І очевидно, що її поява не була випадковою.

Ще донедавна всі сходилися на думці, що подальше перебування Фищука у губернаторському кріслі залежатиме від того, чи залишиться Яценюк у кріслі прем’єрському. Якщо відставка, то Олександру Георгійовичу пенсія, санаторій і склянка “Драчинецької” перед сном. Якщо ні, – то можливі варіанти. Час варіантів настав після 16 лютого.

Окрилений перемогою під куполом парламенту, “Народний фронт” перейшов у стрімкий наступ у Чернівецькій області по всіх фронтах. І в першу чергу почали прибирати тих, хто заважає “фронтовикам” жити.

Мало хто сумнівається у тому, що коли Фищук у стилі Микити Хрущьова “гнівно” махав білою пантофлею і обіцяв показати “кузькіну мать” своїм заступникам, він висловлював свої думки. За кулісами цієї вистави стоїть ніхто інший, як Максим Бурбак.

І його абсолютно не цікавить звільнення всіх трьох заступників. Мішенню №1 є перший заступник голова ОДА, представник пропрезидентської “Солідарності” і конкурент Бурбака на виборах 2014 року по 204 округу Володимир Куліш. А подання на звільнення Сенчука та Усика – це всього лише димова завіса.

Хоча ще в березні Бурбак вітав призначення Куліша на посаду, після цього під час своїх нечастих татаро-монгольських набігів на Буковину Максим Юрійович завжди знаходив привід повернути свій переповнений вентилятор у бік Володимира Івановича. Градус критики різко підвищився після місцевих виборів. Бурбак звинуватив Куліша у тому, що “Солідарність” “злила” вибори у Чернівцях “Рідному місту” (яке безпосереднє відношення Куліш мав до Чернівців – загадка).

Нагадаємо також, що “Солідарність” була не у захваті висувати на посаду голови облради засланого козачка-“фронтовика” Фищука, який прогнозовано програв вибори представнику “Батьківщини” Івану Мунтяну. Після чого розлючений Бурбак назвав президентську політичну силу на Буковині “партією кидал”. Тарганяча настійливість з якою “фронтовик” Бурбак лізе у всі шпарини політичної кухні “Солідарності” може викликати захоплення хіба, що у самих “фронтовиків”. Але примітивну логіку Максима Юрійовича зрозуміти можна. Ставленик Президента Куліш на посаді першого заступника голови ОДА був противагою Фищуку і тотальному пануванню “фронтовиків” на Буковині. І хоча Володимир Іванович ніколи публічно “Народний фронт” не критикував, все одно становив небезпеку. Незрозумілі маневри у стінах Верховної ради і збереження Яценюком посади прем’єр-міністра стали чітким сигналом для Бурбака, що відриту сокиру війни треба брати до рук і з криками кидатися на супротивника.

Тепер слово за командою Президента. Навряд чи, там так просто погодяться, що їхню людину так відкрито виштовхують з крісла. Якщо звільнення Куліша не погодять, то це остаточно поставить хрест на Фищуку і боляче вдарить по Бурбаку.

З іншого боку, можна припустити, що Куліша замінить інший представник “Солідарності”. А Володимир Іванович піде у політичну відпустку, щоб згодом повернутися у будинок з левами… губернатором.

Захар Подкидишев