Будинок з левами. Клітка без левів

30.01.2014

 

 Автор: Святослав Вишинський

 

Буремні події останнього тижня віддали луною навіть на сонній Буковині. Однак, попри всілякі очікування, ми так і не стали свідками публічної ламки стереотипів – ні про традиційну «миролюбність» народних мас, ні про міф чернівецької «толерантності», ні про «революційний» дух Евромайдану, ні про «европейський» характер революції. Все, що відбулось, тільки довело давно знані аксіоми. 

Чисельність штурмуючих ОДА 24 січня показала, що чернівчанам місцева політика таки справді  «пофігу», а нікчемні цифри учасників щоденних мітингів на вул. Грушевського як на долоні продемонстрували число активних громадян міста. Те, що взяття Будинку з левами, за деякою інформацією, провадили «гастролери» з сусідніх областей – точно так само, як і блокування міської ради 2 грудня – підтвердило «толерантну» натуру буковинців. За якою криється байдужість до ідей і тверезий життєвий розрахунок. Михайло Папієв не повірив у те, що можливо інакше – не повірили й ми. 

Але найцікавіше, як завжди, починається після. Тривалі спостереження за протестувальниками і їхніми лідерами навели на низку запитань, логічних відповідей на які годі очікувати. Навіщо на всіх пікетах кричати «Революція!», а після того одразу: «Не піддавайтесь на провокації!»? Як можна узгодити «свободівські» слогани «Смерть ворогам!» з наступними «Міліція з народом!», а при першій сутичці – закликами не бити «мусорів»? Навіщо виламувати двері Чернівецької ОДА, щоби потім просити її ж функціонерів повернутись на робочі місця і працювати у штатному режимі? Як можна «забороняти» на території краю Партію регіонів, а через день-два розпочинати з нею переговори про позачергову сесію обласної ради? Тієї самої, котрої, за словами одного з лідерів Народної ради Назара Горука, «більше не існує». 

Заяви т.зв. «Народної ради Чернівецької області» можуть слугувати хрестоматійними прикладами політичної шизофренії. Перекривши входи до Будинку з левами мішками і дошками, Президія переконує, що «робота обладміністрації не блокується». Вимагаючи відставки Михайла Папієва та Михайла Гайничеру і обіцяючи їм «коридори ганьби» (до речі, «мусорський» звичай), Президія стверджує, що «у повсякденну, поточну діяльність чиновників державної влади» вона «не втручається». Говорячи про дотримання законності, Президія погрожує чиновникам і підприємцям «проявами народного гніву». 

Складається враження, що Народній раді дуже хочеться погратись у революцію. Але не серйозно, «невсамделишно». Тож і «революція» більше схожа на хворобливу фантасмагорію, тоді як її «буревісники» – на здорових симулянтів. У цьому цирку навіть самій Нарраді незрозуміло, яка її мета і повноваження, чи існують обласна рада та ОДА, кого слухати і з ким звіряти годинники. Як на зло, громада теж багатозначно мовчить. 

Чим це закінчиться для «команданте Бу» – очікувано. За слова він, як завжди, не відповідатиме, і в котрий раз це нікого не здивує. Цікавіше уявити депутатів Івана Мунтяна, Віталія Мельничука, Назара Горука, Ярослава Курка та ін. «взбунтовавшихся на корабле», котрі через місяць-другий, ніби нічого не сталось, знову почнуть ходити і голосувати на рутинних сесіях обласної ради під усім відомий акомпанемент. Невже хтось і справді думає, що в разі невдачі «революції» і повернення до звичного ладу вони наважаться на знак протесту покласти депутатські мандати? Ця пісня давно відома. 

Може скластись враження, що я глузую з революції. Воно в корені хибне, адже я глузую з її видимості. З привиду того, чого на Буковині немає, не було і, з такою психологією, ніколи не буде. По великому рахунку, вся ця політична клоунада є наслідком недонасильства, яке у свою чергу є результатом недорозуміння революційних цілей і методів боротьби. А відтак і надіями на осіб, чиєю професією є не відвертий політичний чин, а гра в політичному театрі. В котрому останнім часом найчастіше ставлять комедії. Як інакше розуміти ці колективні заклики не колядувати у членів Партії регіонів,  озбавити міністрів закордонних справ звань почесних докторів Чернівецького університету тощо? 

Як хтось доречно підмітив, залишилось тільки оголосити війну. Якій-небудь Англії, у зовсім вже мюнхаузенівській манері. Тож чого дивуватись, що найадекватніші питання Народна рада озвучує в останню чергу: серед переліку тем наступної сесії прийняття обласного бюджету числиться аж дев’ятим (sic) пунктом. Як видно, популістські звернення до всіх інстанцій та a priori нелегітимне рішення про заборону Партії регіонів і КПУ для опозиції та мешканців краю важливіші. Буде лиш образливо, коли в кінці вистави когось «всамделишно» посадять. Не за великі вчинки. А за гарну роль.

 Від редактора.  До речі, зауважу, що точка зору автора( принаймні в деталях) не завжди збігається із точкою зору редакції. На мою думку, країні не вистачає еволюцій, а революцій, насильства і деструктивного несприйняття одне одного аж занадто. Мир куди цікавіший війни. А війна – згубна, нудна і дурна справа.  Навіть у межах однієї вулиці.

Коментарі
  • Команданте Бурак тепер незнає,що далі робити……….Чай з канапками……..

  • “Мир куда цікавіший войни. Війна – згубна, нудна та
    дурна справа.” Боже , ну як сказано! Я балдею.

  • Ну зачем этот спектакль нужен был?
    А черновчане правильно делают, что не ходят
    на эти “блокування”. Нафиг им это надо.

  • Сьогодні о 13 годині прийшов подивитись на віче біля ОДА.

    Під будівлею :
    біля двох бочок, в яких тліють дрова, тупцюють по троє чоловіків молодого і середнього віку.

    агітаційні намети партій “Батьківщина”,”Свобода” і Удар” – порожні ( ні столів, ні стільців для агітаторів , ні звичайно ж самих агітаторів)

    на горі мішків зі снігом наклеєна об’ява, яка декларує щоденний збір на Віче о 13.00. Біля неї дві жіночки та чоловік, віку десь за 50 років не розуміють , коли ж почнеться задеклароване віче?

    В будівлі:
    на першому поверсі декілька столів зі скриньками для збору коштів , декілька груп людей по двоє, троє чоловік , спокійно про щось розмовляють.
    на другому поверсі приблизно 10-15 молодих людей дивляться спроектовані на стіну трансляції подій Майдану.
    ( при мені транслювали інтернет-трансляцію “Гром-TV” – заспокійливі і виховуючі толерантність сцени захоплення активістами Мадану адмінбудівель і сутичок з спецпризначенцями )

    Ні біля , ні всередині будівлі нікого з провідників буковинської народної ради я не побачив.

  • Здається,у Бурбака грошикі скінчілись. Ліміт на штурм був. Трошечки собі , коханому, залишив. А на далі Сеня не дає. Треба дурнів розводити, а дурні закінчуються.

  • Если бомбонщик Кобевко потерял интерес к захвату ОДА, значит у Бурбака баблосы на продолжение банкета не расписано. Чупакабр это верный признак. Без бомбонов ни шагу.
    События будут развиваться по следующему плану:
    – еще парочка сеансов кино, потом дискотека, потом пьянка на посошок, затем прощальный скулеж в соцсетях и… по норам.
    До очередного флешмоба.
    …пысы…. а двери таки жалко. (((( только рагули могли такое учудить. быдло есть быдло.

  • За опозицію говорять ЇХ ДІЇ.
    За ЦЕЙ ЧАС- нанесли збитки бізнесу 2 міліарда доларів. Країну зробили ще біднішою.

  • Що це” Буковина сонна”? Буковина не спить ні вдень ні вночі.
    Вдень працює , щоб себе прокормити,а вночі-
    щоб поліпшити демографічну ситуацію.

  • вже почалися затримання буковинських футбольних фанатів. а чого не опозиції?

  • Той хто знає що таке трудова копійка і як тяжко
    щось побудувати , той не буде нічого руйнувати.

  • Тут будували австрійці, румуни, москалі ( заводи,
    фабрики, дітсадки, табори для дітей, цілі безплатні
    комплекси жиліщні і багато чого, училища для
    дітей, школи і таке інше.) Зараз за 17 років –
    базар, тепер – дітсадочки, школу, міняють різні
    засторілі труби, обіцяють завод.
    Руйнувати легко, будувати тяжко. Наша влада-
    українська, і хай вона працює над відбудовою
    України. Коли розвалився СРСР у нас було більше
    заводів та фабрик , ніж у сучасній Германії.

  • У них порядок. Вони не дають злодіям мандат недоторканості, у них дуже сурові закони до мітінгующих, вони не руйнують державу, не воюють
    один з одним, вірять своїм очам і фактам, а не брехні. Це робимо ми своїми власними руками.
    Це торкається кожного. Печалька за державу.

  • назара горука виключили з президії народної ради. тепер за нього михайло павлюк

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи

    Останні новини