26 грудня в історії

День незалежності і єдності Словенії.
Річниці повстання декабристів у Росії; припинення існування СРСР; «третього туру» виборів президента України.

Події
1481 – битва біля Вестбрука: армія Голландії перемогла війська провінції Утрехт

1492 – наскочила на рифи й затонула одна з трьох каравел Христофора Колумба – «Санта-Марія»

1606 – перша постановка трагедії Вільяма Шекспіра «Король Лір»

1701 – із першої домни Нев’яновського заводу пішов перший чавун.
Народження уральської промисловості Росії

1776 – війська Джорджа Вашингтона завдали англійцям поразки під Трентоном.
Ця битва стала переломною в боротьбі північноамериканських колоній за незалежність

1783 – француз Себастьян Ленорман уперше в Європі продемонстрував псевдопарашут.
Користуючись парашутом власної конструкції з жорстким конусоподібним куполом діаметром 0,76 метра, Ленорман стрибнув із даху одноповерхового будинку.
Через кілька днів він повторив стрибок із даху високої вежі обсерваторії в Монпельє

1805 – у Пресбурзі (нині Братислава) Франція й Австрія підписали мирний договір, що завершив війну третьої антифранцузької коаліції

1812 – залишки армії Наполеона (близько 30 тисяч вояків) перетнули Німан і залишили межі Росії.
Імператор Франції втратив у Росії близько 550 тисяч осіб, усю кінноту й артилерію

1825 – повстання декабристів на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі.
Спроба державного перевороту була підготовлена групою дворян-однодумців (за підтримки військових частин) і мала на меті недопущення вступу на трон Миколи I, лібералізацію суспільно-політичного ладу в країні.
Самі декабристи спочатку заявляли, що протест буде мирним і єдина його мета – під мирними гаслами привернути увагу майбутнього царя до проблеми кріпацтва. Але як згодом з’ясувалося зі свідчень декабристів, що вижили, план передбачав підняти збройне повстання у військах, повалити самодержавство та всенародно прийняти новий державний закон – революційну конституцію, зрівнявши всіх громадян перед законом та впровадивши громадянські свободи.
Декабристи вирішили скористатися складною юридичної ситуацією навколо прав на престол після смерті Олександра I. З одного боку, існував секретний документ, що підтверджував відмову від престолу наступного за бездітним Олександром за старшинством брата, Костянтина Павловича. Це давало перевагу наступному братові, вкрай непопулярному серед військово-чиновницької еліти Миколі Павловичу. З іншого боку, ще до відкриття цього документа Микола Павлович під тиском генерал-губернатора Санкт-Петербурга графа Михайла Милорадовича поспішив відмовитися від прав на престол на користь Костянтина Павловича.
Сенат в результаті довгого нічного засідання визнав юридичні права на престол Миколи Павловича. Декабристи вирішили перешкодити військам і сенату принести присягу новому царю, увійти до сенату і зажадати опублікувати всенародний маніфест про скасування кріпацтва і 25-річного терміну солдатської служби, дарування свободи слова і зборів. Повсталі війська повинні були зайняти Зимовий палац і Петропавловську фортецю, а царську сім’ю – заарештувати. Для керівництва повстанням був обраний диктатор – князь Сергій Трубецькой. Характерно, що керівниками майбутнього тимчасового уряду передбачалося зробити лідерів сенату графа Сперанського й адмірала Мордвинова, що змушує підозрювати сенат у зв’язку зі змовниками.
До 11-ї години ранку 26 (14) грудня 30 офіцерів-декабристів вивели на Сенатську площу близько 3020 чоловік – солдатів Московського і Гренадерського полків та матросів гвардійського Морського екіпажу. Однак за кілька днів до цього Миколу попередили про злочинні наміри таємних товариств. Це зробили начальник Головного штабу Дибич і декабрист Ростовцев (останній визнав повстання проти царя несумісним із дворянською честю). Сенатори вже о 7-й годині ранку принесли присягу Миколі і проголосили його імператором. Призначений диктатором Трубецькой не з’явився. Повсталі полки продовжували стояти на Сенатській площі.
Генерал-губернатор Милорадович, з’явившись верхи перед солдатами, що вишикувались у каре, казав, що сам би бажав, аби Костянтин був імператором, але той відмовився, і Милорадович був свідком цього зречення. Офіцер Оболенський переконував Милорадовича від’їхати, але, бачачи, що він не звертає на це увагу, штрикнув генерала багнетом у бік. Каховський вистрілив у Милорадовича з пістолета (поранений помер наступного дня).
Солдатів безуспішно намагалися упокорити полковник Стюрлер, великий князь Михайло Павлович, митрополит Новгородський і Петербурзький Серафим. Було двічі відбито атаку кінногвардійців під проводом Олексія Орлова.
Повстанців оточили війська, що вже присягнули новому імператорові; їх очолив сам Микола I. Гвардійська артилерія спершу зробила залп холостими зарядами, а коли це не справило ефекту, вдарила по бунтівниках картеччю. Лави заколотників розсипалися. Наступні постріли зачепили також юрби цікавих.
У результаті заколоту загинули 1 271 осіб, у тому числі 9 жінок і 19 дітей; арештовано офіцерів – учасників повстання та понад 700 бунтівних солдатів і матросів.
Невдовзі провідників Північного товариства декабристів Пестеля, Рилєєва і Каховського стратили через повішення

1831 – у Мілані відбулася прем’єра опери Вінченцо Белліні «Норма»

1862 – наймасовіша страта в історії США: в місті Манкато американці повісили на одній шибениці 38 індіанців племені сіу

1898 – Марія і П’єр Кюрі вперше одержали радій.
Повідомлення про це вони зроблять за кілька днів

1908 – перемігши нокаутом канадця Томмі Бернса в 14-му раунді бою, що відбувся в австралійському місті Сідней, Джек Джонсон став першим негром, який здобув титул чемпіона світу з боксу в надважкій категорії

1919 – Раднарком прийняв декрет про ліквідацію безграмотності в Росії

1919 – уряд УНР відкликав українську місію з Паризької мирної конференції

1921 – між Росією та Італією підписано попередню угоду, що означала визнання Італією Радянської Росії

1923 – у Харкові в Державній опері відбулася прем’єра першої опери українською мовою – “Галька” Станіслава Монюшка.
Головні ролі виконували – Марія Литвиненко-Вольгемут та Іван Козловський

1925 – засновано Комуністичну партію Індії

1925 – Туреччина перейшла на григоріанський календар

1926 – після смерті імператора Японії Йосіхіто на трон зійшов його 25-річний син Хірохіто, який доти був принцом-регентом при недоумкуватому батькові.
Хірохіто правив більше 62 років

1928 – Джоні Вайсмюллер залишив плавання.
Ставши володарем 67 світових рекордів у плаванні вільним стилем і не програвши жодного офіційного старту, знаменитий німецький спортсмен обрав кар’єру кіноактора. Для багатьох він став більш відомий як виконавець роль Тарзана

1931 – у Токіо засновано автомобільну компанію «Dat Jidosha Seizo». Наступного року її перейменували в «Nissan».
Першою продукцією компанії були авто під торговою маркою «Datsun»

1935 – на Гавайських островах зроблена спроба зупинити виверження вулкану авіабомбардуванням

1939 – землетрус у горах Внутрішній Тавр (Туреччина). Загинуло близько 30-40 тисяч осіб

1941 – радянські війська почали Керченсько-Феодосійську десантну операцію, метою якої було захоплення Керченського півострова і створення умов для звільнення всього Криму

1943 – радянські війська взяли райцентри Андрушівка, Радомишль, Брусилів, Корнин, Попільня та ще близько 150 населених пунктів у регіоні Житомирщини

1945 – міністри закордонних справ союзників завершили в Москві переговори, досягши згоди про те, що контроль за ядерною зброєю повинна здійснювати Організація Об’єднаних Націй.
У січні наступного року під егідою ООН буде утворена Комісія з атомної енергії – МАГАТЕ

1946 – у Лас-Вегасі відкрився готель «Фламінго», побудований знаменитим гангстером Багсі Сігелом.
Із цього дня почалося перетворення Лас-Вегаса на світову столицю грального бізнесу

1947 – Президія Верховної Ради УРСР увільнила Микиту Хрущова від обов’язків голови Ради міністрів Української РСР й призначила на цю посаду Дем’яна Коротченка.

1948 – льотчик-випробувач Олег Соколовський на експериментальному реактивному винищувачі ЛА-176 вперше в СРСР досяг швидкості звуку.
Наступного року капітан Соколовський загинув під час випробувань

1956 – СРСР звільнив японських військовополонених

1957 – першим секретарем ЦК КПУ став Микола Підгорний (керуватиме до 1963 р.)

1959 – радянська антарктична експедиція прибула на Південний географічний полюс

1963 – в Івано-Франківській області став до ладу перший в Україні газобензиновий завод

1963 – фірма грамзапису «Capitol Records» випустила перший у США сингл групи «Бітлз» «I Want to Hold Your Hand / I Saw Her Standing There».
1 лютого наступного року він вийшов на перше місце в американському хіт-параді. Відтак почалася «бітломанія» у США.

1974 – запущена радянська космічна станція «Салют-4»

1974 – у Дніпропетровську прем’єрою опери Олександра Холмінова “Оптимістична трагедія” відкрито театр опери та балету

1980 – «Аерофлот» прийняв у використання літаки Іл-86

1982 – у традиційній номінації журналу «Тайм» «людиною року» названо… комп’ютер

1989 – у Румунії Фронт національного порятунку сформував тимчасовий уряд.
Уряд повідомив про зміни в конституції, що впровадили в країні вільну економіку, гарантували права національних меншин і дозволили вільне працевлаштування. Також антикомуністична влада пообіцяла проведення вільних виборів

1990 – у Словенії оголошено результати референдуму, що відбувся 23 грудня.
На питання «Чи бути Словенії суверенною і незалежною державою?» ствердно відповіли близько 95% громадян, що взяли участь у референдумі

1991 – Рада республік Верховної Ради СРСР провела своє останнє засідання, яке констатувало факт припинення існування Радянського Союзу.
СРСР офіційно припинив існування відповідно до угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, підписаної 8 грудня лідерами Росії, України й Білорусі

1991 – у Києві почався перший з’їзд суддів України

1991 – незалежність України визнали Австралійський Союз, Бразилія, Індія, КНДР, Федеративна Республіка Німеччина, Перу, Таїланд, Уругвай.
Встановлено дипломатичні відносини з Австралійським Союзом

1991 – парламент Азербайджану замінив в азербайджанській мові кирилицю латинським шрифтом

1995 – указом президента Леоніда Кучми створено Міністерство України у справах національностей та міграцій (міністром призначено Володимира Євтуха)

1996 – відбулися установчі збори Асоціації сіл, селищ і малих міст України

1998 – у восьмий раз (і втретє поспіль на Різдво, чого раніше домагалися тільки «Бітлз») британський хіт-парад очолила група «Spice Girls» із піснею з символічною назвою «Goodbye».
Наступні успіхи учасниць групи будуть пов’язані з сольними проектами

1999 – із першою миротворчою місією до Белграда прибув міністр закордонних справ України Борис Тарасюк

2000 – президент РФ Володимир Путін підписав конституційні закони про герб, прапор і гімн Росії.
Новим російським гімном став старий радянський гімн на музику композитора Александрова

2004 – найбільш смертоносний землетрус у сучасній історії стався в Індійському океані, на північ від острова Сімеулуе.
Цунамі, що виникло в результаті 9-бального землетрусу, забрало в Південній та Південно-Східній Азії майже 300 тисяч життів. Найбільше постраждали Шрі-Ланка, Індія, Індонезія, Таїланд, Малайзія і Мальдіви

2004 – в Україні відбулося переголосування другого туру виборів президента.
Перемогу здобув Віктор Ющенко — 51,99% голосів; Віктор Янукович отримав 44,20%

2010 – представники Генпрокуратури та бійці спецпідрозділу “Альфа” затримали екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка біля його дому. Лідера партії “Народна самооборона” запроторили до СІЗО СБУ, згодом – перевели до Лук’янівського СІЗО.
Луценкові інкримінували порушення при нарахуванні пенсії своєму водієві та ін.

2012 – виконком Федерації футболу України одностайно призначив новим головним тренером національної збірної Михайла Фоменка.
Його конкурентом на виборах був швед Свен-Йоран Ерікссон

Народилися
1194 – Фрідріх II Штауфен, король Сицилії у 1197-1250 рр., німецький король та імператор Священної Римської імперії у 1212-1250 рр.

1791 – Чарльз Беббідж, британський математик, винахідник першої обчислювальної машини.
У 1822 р. сконструював машину для табулювання. У 1833 р. розробив проект універсальної цифрової обчислювальної машини – прообразу сучасної ЕОМ.
Автор праць із теорії функцій та механізації рахунку в економіці

1853 – Вільгельм Дерпфельд, німецький археолог.
Брав участь у розкопках Олімпії, Тірінфа, на острові Лефкас, де й помер. Особливе значення мала його участь у розкопках Трої – спочатку разом з Генріхом Шліманом, потім самостійно.
Дерпфельд розробив методику пошарових археологічних розкопок, суть якої збереглася і нині. Досліджувати справжню Трою довелося саме Дерпфельду, вже після смерті Шлімана

1859 – Юліан Кобилянський, український педагог, мовознавець-лексиколог, перекладач.
Автор українсько-німецьких та українсько-латинських словників.
Брат письменниці Ольги Кобилянської

1891 – Генрі Міллер, американський письменник і художник.
Найвідомішими роботами Міллера є романи «Тропік Рака», «Тропік Козерога» і «Чорна весна», що склали автобіографічну трилогію

1893 – Мао Цзедун, китайський політичний і державний діяч, революціонер, голова КНР (1954-1959), голова ЦК Компартії Китаю (1942-1976). Головний теоретик маоїзму.
У 1949 р. Мао проголосив утворення Китайської Народної Республіки, фактичним лідером якої він був до кінця життя. Провів кілька гучних кампаній, найвідомішими з яких стали «Великий стрибок» і «Культурна революція» (1966-1976), що забрали життя багатьох сотень тисяч людей.
Правління Мао характеризувалося об’єднанням країни після довгого періоду роздробленості, зростанням індустріалізації Китаю і помірним зростанням добробуту народу з одного боку, але також політичним терором і культом особи Мао – з іншого

1898 – Євген Плужник, український письменник, поет, драматург, перекладач.
Входив до літературних об’єднань «АСПИС», «Ланка» та «МАРС».
У 1934 р. арештований за обвинуваченням у приналежності до націоналістичної терористичної організації. В березні 1935 р. засуджений до розстрілу (згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення). Помер 2 лютого 1936 р. на Соловках. Реабілітований у серпні 1956 р.

1909 – Олдржих Неєдли, чехословацький футболіст, нападник.
Віце-чемпіон світу 1934 р., найкращий бомбардир чемпіонату світу 1934 р.
Виступав за “Спарту” й “Раковник”
Триразовий чемпіон Чехословаччини, чемпіон Богемії й Моравії, володар Кубка Мітропи 1935 р.

1926 – Катерина Савінова, радянська акторка (Фрося Бурлакова в кінокомедії «Приходьте завтра»)

1929 – Раймонд Карнітіс, латвійський баскетбольний тренер.
Привів жіночий клуб ТТТ (Рига) до 23 титулів чемпіона СРСР і 18 перемог у Кубку європейських чемпіонів

1933 – Юрій Ячейкін, український письменник-гуморист, дитячий письменник, фейлетоніст журналу «Перець».
Автор фантастико-гумористичного серіалу «Вселенські пригоди капітана Небреха», роману-трилогії «Під кодовою назвою« Едельвейс», повістей «Гості з греків», «Слідство веде прокуратор», «Замах на Зевса», загалом – 15 збірок гумору і сатири та ін.

1943 – Валерій Прийомихов, російський кіноактор і режисер.
Лауреат Державних премій СРСР 1984 і 1989 рр. (за ролі у фільмах «Пацани» й «Холодне літо п’ятдесят третього»). Заслужений діяч мистецтв Росії (1993)

1949 – Михайло Боярський, російський актор театру і кіно, співак.
Народний артист РРФСР (1990).
Найвідоміші фільми – «Д’Артаньян і три мушкетери», «Старший син», «Собака на сіні», «Віват, гардемарини!», «Тарас Бульба»

1953 –Тоомас Хендрік Ільвес, естонський політик, президент Естонії з 2006 р.
Член Європейського парламенту, колишній голова Соціал-демократичної партії Естонії

1959 – Кодзі Морімото, японський аніматор, один із перших режисерів аніме в Японії

1962 – Джеймс Коттак, американський рок-музикант, барабанщик гурту «Scorpions»

1963 – Ларс Ульріх, американський рок-музикант данського походження, один із засновників та барабанщик групи «Metallica»

1971 – Джаред Лето, американський музикант і актор.
Вокаліст відомої групи «30 Seconds To Mars». Знімався у фільмах «Кімната страху», «Александр», «Самотні серця»

1975 – Марсело Ріос, чилійський тенісист, який був першою ракеткою світу навесні 1998 р.
Єдиний спортсмен, який домігся цього титулу, не вигравши жодного з турнірів серії «Великого шолома»

Померли
1530 – Захіреддін Мухамед Бабур, середньоазіатський державний і військовий діяч – нащадок Тамерлана, завойовник Індії.
Син правителя Фергани шейха Омара, Бабур був вигнаний внаслідок міжусобних воєн із Середньої Азії, осів в Афганістані, звідки в 1525 р. почав похід до Індії. Розбивши 1526 р. військо Ібрагіма Лоді, султана Делі, заснував імперію Великих Моголів.
Відомий також як письменник. Мемуари – «Бабур-наме» – видатна пам’ятка староузбецької літератури. Написав також вірші-«дивани», трактати з поетики, музики, військової справи, дидактичний твір «Мубаїн»

1771 – Клод Адріан Гельвецій, французький літератор і філософ-матеріаліст утилітарного напрямку.
Ідеолог французької буржуазії епохи Просвітництва

1890 – Генріх Шліман, німецький археолог і підприємець, який уславився своїми знахідками в Малій Азії, на місці античної Трої, та в Мікенах.
У 1873 р. Шліману вдалося виявити зібрання мідних і золотих прикрас, назване ним за іменем троянського царя «скарбом Пріама». Пізніше археологи дійшли висновку, що вік знахідки – приблизно на тисячу років старший описаних Гомером подій, але це не применшило заслугу аматора Шлімана у відкритті Трої. Водночас його методи розкопок фактично знищили Трою як археологічний пам’ятник. Шліман копав крізь «нецікаві» – на його думку – шари і бездумно знищував всі «негомерівське»

1933 – Анатолій Луначарський, радянський письменник, публіцист, перекладач, критик, мистецтвознавець, громадський і політичний діяч, революціонер.
У 1917-1929 рр. – нарком освіти.
Академік АН СРСР (1930).
Уродженець Полтави

1972 – Гаррі Трумен, американський політик, 33-й президент США.
Віддав наказ про застосування ядерної зброї проти японських міст

1977 – Говард Хоукс, американський кінорежисер («У джазі тільки дівчата»).
Володар почесного «Оскара» 1975 р.

1988 – Херлуф Бідструп, данський художник-карикатурист і громадський діяч, комуніст.
Автор понад 5 тисяч малюнків, зокрема сатиричного змісту

1994 – Сильва Кошчіна (Коскінон), італійська кіноакторка югославського (хорватського) походження.
Стала популярною завдяки ролі принцеси Іоли – нареченої Геркулеса (Стіва Рівза) – у фільмах «Геркулес» (1958) і «Геркулес та цариця Лідії» (1960). Також – «Битва на Неретві», «Попелюшка 80» та ін.

1999 – Шанкар Даял Шарма, президент Індії в 1992-1999 рр.

2002 – Леонід Вишеславський, український поет, літературознавець, перекладач, лауреат Державної премії України 1984 р.

2005 – Віктор Степанов, російський і український актор театру й кіно («Михайло Ломоносов», «Війна», «Нескорений»).
Народний артист Росії (1995)

2006 – Джеральд Форд, американський політик-республіканець, президент США в 1974-1977 рр.

2009 – Ів Роше, французький підприємець, засновник компанії свого імені – відомого виробника парфумів  косметики.

Джерело