20 грудня в історії

День народження політиків Червоненка й Марцинкевича, режисерів Кім Кі Дука й Хілла, футболістів Бенкса, Ешлі Коула, Нжитапа, Вукоєвича і де Гуя, слідчого Гдляна, штукаря Геллера, дисидента Приходька, пацифіста Бюїссона, акторки Данн, мультиплікатора Резнікова, депутатки Самойлик і товариства «Просвіта».
В Україні – День міліції.
День працівника органів безпеки Російської Федерації (річниця створення ЧК). День працівників органів державної та національної безпеки у Киргизстані, Вірменії, Білорусі.
У Панамі – День жалоби.
Міжнародний день людської солідарності (ООН).
Річниця Луїзіанської покупки США.

Події
69 – полководець Нерона Тит Флавій Веспасіан проголошений імператором Риму.
Після смерті Нерона імператором став Гальба, за якого в країні спалахнула громадянська війна. Гальбу вбили, сенат проголосив імператором Вітелія, однак 1 липня легіони в Александрії, а згодом війська в Сирії, Юдеї та інших римських провінціях визнали своїм імператором Веспасіана. 20 грудня його визнав імператором і сенат

1192 – король Англії Річард Лев’яче серце потрапив у полон до герцога Австрійського Леопольда V. Трапилося це на його шляху додому з Єрусалима, під стінами якого був підписаний вимушений мир із Саладдіном, що завершив Третій хрестовий похід.
Герцог ув’язнив Річарда, бо вважав його винним у смерті свого кузена Конрада, проголошеного королем Єрусалиму (незабаром після цього Конрада вбили, а його наступником став племінник Річарда Генріх ІІ Шампанський)

1408 – хан Єдигей відступив від стін Москви – завершився останній великий набіг на Русь

1699 – цар Петро I видав указ про перенесення святкування Нового року в Росії з 1 вересня на 1 січня

1753 – у Петербурзі виданий царський указ про поширення в Гетьманщині єдиного мита Російської держави

1792 – відкрито поштове сполучення між США і Канадою

1803 – у Новому Орлеані завершена процедура Луїзіанської покупки – США придбали у Франції території, на яких зараз, окрім штату Луїзіана, розташовані також штати Арканзас, Міссурі, Айова, Оклахома, Канзас, Небраска, частково Міннесота, Нью-Мексико, Монтана, Вайомінг та Колорадо.
Незадовго перед тим Франція купила ці землі в Іспанії

1828 – Канада встановила дипломатичні відносини з Росією

1860 – Південна Кароліна вийшла з Американського Союзу і вступила до Конфедерації

1868 – у Львові засноване українське товариство «Просвіта»

1879 – Томас Едісон провів демонстрацію роботи лампи розжарювання

1880 – у Нью-Йорку на Бродвеї загорілися перші електричні вогні. Вулиця отримала другу назву – Великий Білий Шлях

1883 – на Ніагарі відкрили перший консольний міст між США і Канадою

1892 – інженери Александр Браун і Джордж Стіллман з американського містечка Сіракузи (шт. Нью-Йорк) отримали патент на пневматичні автомобільні шини. До цього шини робилися з монолітної гуми

1906 – уперше «Кобзар» Тараса Шевченка виданий російською мовою

1912 – Лондонською конференцією послів і Лондонським мирним договором, укладеним після першої Балканської війни, визнано незалежність Албанії

1917 – утворена Всеросійська надзвичайна комісія (ВЧК) по боротьбі з контрреволюцією і саботажем. Її першим головою був призначений польський дворянин і професійний революціонер із двадцятирічним досвідом підпільної роботи, 40-річний Фелікс Дзержинський

1918 – сформовано канцелярію Головної команди УНР, підпорядковану головному отаманові Симону Петлюрі.
Вона складалася із загальної, наказної, адміністративно-політичної і господарської частин

1918 – українські радянські й російські частини Окремої групи військ Курського напряму, командування якими здійснював Володимир Антонов-Овсієнко, перейшли у наступ на Чернігівщині і Харківщині.
У Харкові виконком рад оголосив загальний страйк на знак солідарності із залізничниками Харківського вузла після арешту їхнього комітету

1920 – створено Іноземний відділ ВЧК при НКВС РРФСР – російська зовнішня розвідка

1924 – із в’язниці достроково вийшов Адольф Гітлер, який опинився за ґратами після провалу «пивного путчу». Майбутній фюрер використав цей час для написання «Майн кампф»

1925 – у Харкові Рада народних комісарів УСРР постановила організувати у столиці “Українське товариство культурних зв’язків із закордоном”. Наркомосу УСРР доручалося розробити проект статуту товариства

1934 – утворена Мордовська АРСР

1938 – співробітник компанії Westinghouse Electronic Corporation, російський іммігрант Володимир Зворикін, запатентував кінескоп

1939 – у переддень 60-річчя Йосипу Сталіну присвоєно звання Героя соціалістичної праці. Він став першим у списку Героїв соцпраці (раніше існувало звання Герой праці) і першим, кому була вручена заснована роком раніше золота медаль «Серп і молот»

1941 – у Магнітогорську почав роботу евакуйований Маріупольський комбінат ім. Ілліча

1944 – у Харкові відкрився Палац піонерів та жовтенят

1952 – весілля кінорежисера Роже Вадіма і 18-річної кіноактриси-початківиці Бріджит Бардо

1952 – над озером Моузес в штаті Вашингтон зазнав катастрофи літак військово-повітряних сил США, загинуло 87 осіб

1955 – Кардіфф проголошений столицею Уельсу. Доти столиці у валлійців не було взагалі, оскільки Князівство Уельс спершу було поділене між кількома королівствами, а потім повністю пригнічене Англією

1960 – створено Національний фронт визволення В’єтнаму

1963 – уперше для мешканців Західного Берліна дозволено прохід через Берлінську стіну для одноденного відвідування родичів у східному секторі міста

1967 – у Блекпулі колишні члени групи «The John Evans Blues Band» Ян Андерсон і Гленн Корнік створили рок-групу Jethro Tull, назвавши її ім’ям англійського агронома-новатора XVIII ст.

1968 – вийшов на екрани фільм Сави Куліша «Мертвий сезон», у якому грали Донатас Баніоніс і Ролан Биков

1970 – після масових демонстрацій і страйків у містах на півночі Польщі та їх жорстокого придушення пішов у відставку перший секретар ЦК Польської об’єднаної робітничої партії Владислав Гомулка

1973 – баскські терористи убили прем’єр-міністра Іспанії Луїса Бланко

1974 – Ефіопія проголошена соціалістичною державою

1975 – останні іспанські солдати залишили Марокко

1979 – у Києві відкрили Музей архітектури УРСР, який розташували у реставрованій Трапезній Софійського монастиря

1980 – перше місце англійського хіт-параду посіла пісня Джона Леннона Just Like Starting Over

1989 – операція «Just Cause»: американські війська вторглися в Панаму і скинули військовий режим генерала Мануеля Нор’єги, обвинуваченого в наркоторгівлі

1989 – у Комуністичній партії Литви відбувся розкол: частина партії на чолі з Альгірдасом Бразаускасом оголосила про свою незалежність від КПРС і створення КПЛ (самостійної). Інша частина, лідером якої став професор Міколас Бурокявічус, створили КПЛ (КПРС), що виступала проти виходу Литви з СРСР

1990 – Верховна Рада УРСР ухвалила закон про українську міліцію (відтак – День міліції)

1990 – подав у відставку міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварднадзе, заявивши про загрозу встановлення в Радянському Союзі реакційної диктатури

1991 – Верховна Рада України ухвала закони України “Про податок на додану вартість”, “Про селянське (фермерське) господарство” (визначав економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств), “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про обернення майна Компартії України і КПРС на державну власність”

1991 – незалежність України визнали Киргизстан і Туркменистан

1991 – установче засідання Ради північноатлантичного співробітництва у Брюсселі

1994 – дебют дуету «Чай удвох» на відкритті пітерської філії радіостанції «Європа плюс» в петербурзькому Палаці молоді

1995 – у Колумбії, врізавшись у гору, розбився «Боїнг-757» «Американських авіаліній». Загинули 163 особи, четверо вижили

1996 – компанія NeXT об’єдналася з Apple Computer, почата розробка Mac OS X

1999 – Португалія передала свою колонію Макао (Аоминь) Китайській Народній Республіці

2000 – “Україна без Кучми”: президент Леонід Кучма зустрівся з керівниками антипрезидентських акцій

2000 – парламент Великої Британії схвалив клонування людини, але винятково в медичних цілях

2000 – у Голландії ухвалено закон, що дозволяє одностатеві шлюби

Народилися
1805 – Томас Грем, шотландський хімік, якого часто називають «батьком колоїдної хімії».
Був професором в Единбурзі та Лондоні, директором Монетного двору.
Грем – один із засновників Лондонського хімічного товариства, його перший президент (з 1841 г.).
Він розділив усі речовини на кристалоїди і колоїди, відкрив явище діалізу, яке нині застосовується, наприклад, для очистки стічних вод, отримання прісної води

1841 – Фердинанд Бюїссон, французький педагог і борець за мир, лауреат Нобелівської премії миру 1927 р.
Будучи директором департаменту початкової освіти, він сприяв прийняттю національних законів про безкоштовну обов’язкову єдину початкову освіту.
У 1867 р. пацифіст Бюїссон брав участь у першому Конгресі миру та свободи в Женеві і разом із Пассі й Гарібальді створив Ліги миру й свободи.
У зв’язку зі справою Дрейфуса він заснував у Франції Лігу прав людини; під час І Світової війни підтримав пропозицію про створення Ліги націй

1868 – Харві Файєрстоун, американський бізнесмен, засновник компанії – виробника шин «Файєрстоун»

1898 – Ірен Данн, американська акторка, одна з зірок Голівуду 1930-1940-х років.
Данн п’ять разів була номінована на здобуття премії «Оскар» – за участь у фільмах «Сімаррон» (1931), Theodora Goes Wild (1936), «Гірка правда» (1937), «Любовний роман» (1939) та «Я пам’ятаю маму» (1948)

1901 – Роберт ван де Грааф, американський фізик, винахідник генератора високої напруги (високовольтного електростатичного прискорювача)

1922 – Джордж Хілл, американський актор, режисер, володар двох «Оскарів» за фільм «Афера» 1973 р. – за кращу режисуру і кращий фільм року (також – «Кумедна ферма», «Гаваї»)

1927 – Кім Єн Сам, президент Республіки Корея в 1993-1998 рр.

1937 – Гордон Бенкс, англійський футболіст, воротар збірної Англії, чемпіон світу 1966 р., бронзовий призер Євро-1968, кавалер ордена Британської імперії.
У 1966 р. відстояв „на нуль” сім матчів збірної – рекорд для країни.
Другий воротар ХХ ст. (після Лева Яшина) в рейтингу Міжнародної федерації футбольної історії та статистики.
Грав за команди „Честерфілд”, „Лестер”, з яким виграв два Кубка Англії, „Сток Сіті”, „Клівленд стокерз”, „Сент-Патрікс”, „Форт-Лодердейл страйкерз” (у віці 40 років, уже з одним оком, став кращим воротарем американської ліги)
[Gordon Banks – Best Save Ever (Бенкс парирував м’яч після удару Пеле]

1937 – Григорій Приходько, український політичний діяч націоналістичних переконань, дисидент і політв’язень радянських часів, публіцист.
Після першого арешту 27 грудня 1973 р. був звинувачений в антирадянській агітації та пропаганді з метою підриву або ослаблення радянської влади і засуджений до п’яти років ув’язнення в таборі суворого режиму. В 1981 р. визнаний особливо небезпечним рецидивістом і засуджений уже до 10 років позбавлення волі та до 5 років заслання.
У Чистопольській тюрмі разом із Юрієм Шухевичем склав Хартію боротьби українського народу (не потрапила на волю). По закінченні частини тюремного терміну в липні 1985 р. Приходько був перевезений на дільницю табору особливого режиму в Кучино Пермської області.
Вийшовши нас свободу, у 1988 р. разом із Федором Клименком започаткував самвидавничий журнал „Український час”, у жовтні 1989 р. в складі групи ініціаторів взяв участь в створенні Української національної партії (з квітня 1990 р. – її голова). У травні 1990 р. Приходько, разом із Сергієм Бабичем, Анатолієм Лупиносом, Павлом Скочком і Юрієм Шухевичем, став ініціатором і організатором Української між партійної асамблеї. Метою УМА було скликання Національного конгресу, який би, перебравши в Україні владу, оголосив би про відновлення Української Народної Республіки. При підготовці до скликання Національного конгресу УМА проводила масову реєстрацію „громадян УНР”.
Згодом Приходько вийшов з УМА, був членом Української національно-консервативної партії (до її розколу)

1940 – Анатолій Резніков, радянський режисер мультиплікаційних фільмів (серіал про пригоди Кота Леопольда – Держпремія 1985 р., «Раз ковбой, два ковбой»).
Лауреат Державної премії СРСР 1985 р. за серію мультфільмів про Кота Леопольда

1940 – Тельман Гдлян, радянський і російський громадський та державний діяч, слідчий вірменського походження.
У 1968-1990 рр. працював на різних посадах в органах прокуратури. У 1983 р. призначений старшим слідчим з особливо важливих справ при генеральному прокурорі СРСР. Найчастіше Гдляна згадують у зв’язку з “бавовняною справою” – викриттям фактів великомасштабної корупції в керівництві Узбекистану (хоча насправді Гдлян мав до неї мінімальну дотичність). У 1990 р. він був незаконно звільнений із посади старшого слідчого з особливо важливих справ при генпрокурорі СРСР у зв’язку з проведеним ним розслідуванням фактів корупції у вищих ешелонах партійно-державної влади Союзу РСР.
Обирався народним депутатом СРСР та Вірменії. Був членом Верховної Ради СРСР. Входив у керівні органи координаційних рад «Демократичної платформи», Міжрегіональної депутатської групи і руху «Демократична Росія». Був лідером Народної партії Росії та президентом Всеросійського фонду прогресу, захисту прав людини та милосердя. У 1992-1994 рр. очолював політичний блок «Нова Росія», куди входили 10 партій та громадських організацій. У 1995 був обраний депутатом Державної думи по одномандатному виборчому округу м. Москві.

1946 – Урі Геллер, ізраїльський ілюзіоніст і штукар, який видає себе за екстрасенса.
Став відомим завдяки трюкам зі згинанням легким дотиком металевих ложок, зупинкою механічного годинника на лондонській вежі Біг-Бен тощо

1946 – Володимир Мельниченко, український історик, публіцист.
Доктор історичних наук (1987). Лауреат Шевченківської премії 2009 р. за документально-публіцистичні книги «Тарас Шевченко: „Моє перебування в Москві“» та «„На славу нашої преславної України“ (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)».
Від 2001 р. Мельниченко — генеральний директор Культурного центру України в Москві.
У 1970-80-х роках – на різних посадах у ЦК КПУ й ЦК КПРС. На початку 1990-х очолював Центральний музей Леніна в Москві

1951 – Катерина Самойлик, українська політична діячка, член Компартії, народний депутат України II-VI скликань від КПУ

1957 – Біллі Брегг, англійський музикант, гітарист, був членом гуртів R.E.M., Michelle Shocked та ін.
У 1988 р. виконана ним „бітлівська” пісня «She’s Leaving Home» очолила британський хіт-парад

1959 – Євген Червоненко, український підприємець, управлінець, державний, політичний і громадський діяч.
Президент Федерації автоспорту України, президент Федерації стрільби України, віце-президент Євро-Азійського єврейського конгресу, член правління ради директорів Всесвітнього єврейського конгресу України.
Був членом ради партії „НС “Наша Україна”, головою Нацагентства з підготовки до Євро-2012, главою Запорізької облдержадміністрації (2005-2007), міністром транспорту і зв’язку (2005), керівником служби безпеки кандидата в президенти В.Ющенка, народним депутаомт України IV скликання (“Наша Україна”), головою Держкомрезеру (2000-2001), першим заступником голови Київської міськдержадміністрації (2008-2010). Зараз – у системі МНС.
Спортсмен-автогонщик, член збірних України та СРСР, майстер спорту СРСР міжнародного класу.
У 1987 р. створив першу в СРСР професійну команду гонщиків “Перестройка”. Чемпіон СРСР з автоспорту 1991 р.
У 1988 р. створив компанію вантажних перевезень “Транс-ралі”, у 1992 р. – СП “Львів Ван Пур”. З 1995 р. – голова промислової групи “Україна Ван Пур”, у 1997-2000 рр. – президент концерну “Орлан” (виробництво безалкогольних напоїв та міжнародні автоперевезення).
Генерал-лейтенант Запорізького козацтва (2006)

1959 – Казимеж Марцинкевич, польський політичний діяч, у 2005-2006 рр. – прем’єр-міністр від партії «Право та справедливість»
За освітою фізик, раніше працював учителем, заступником міністра освіти, депутатом парламенту

1960 – Кім Кі Дук (правильно вимовляється Кім Гі Док), південнокорейський кінорежисер.
У 2004 р. здобув чотири нагороди Міжнародного кінофестивалю у Венеції за фільм «Порожній будинок», та «Срібного ведмедя» Берлінського фестивалю за кращу режисуру («Самаритянка»), у 2003 р. – чотири премії Міжнародного кінофестивалю в Локарно за стрічку «Весна, літо, осінь, зима… і знову весна» й три нагороди фестивалю в Карлових Варах за фільм «Берегова охорона»

1966 – Ед де Гуй (Едуард де Гуж, голландський футболіст, воротар збірної та клубів „Спарта” (Роттердам), „Фейєноорд”, „Челсі” і „Сток Сіті” .
Із «Фейєноордом» став чемпіоном Голландії 1993 р. та чотириразовим володарем Кубка. Із «Челсі» – володар Кубка кубків і Кубка англійської ліги 1998 р., Кубка Англії 2000 р.

1968 – Олег Кучеренко, український борець греко-римського стилю, олімпійський чемпіон 1992 р. у легкій вазі у складі Об’єднаної команди (СНД).
З 1994 р. – громадянин Німеччини, виступав за збірну ФРН на Олімпіаді в Атланті

1973 – Корі Стіллман, канадський хокеїст, крайній нападаючий „Кароліни”.
Володар двох Кубків Стенлі: 2004 р. – із «Тампою-Бей лайтнінг», 2006 р. – із «Кароліною харрікейнз». Раніше виступав за «Калгарі» і «Сент-Луїс»

1978 – Жеремі Нжитап, камерунський футболіст, півзахисник і захисник, один із найбільш титулованих футболістів Африки.
Його першими клубами були камерунський «Расінг Бафуссам», парагвайський «Серро Портеньйо», турецький «Генчлербірлігі». З 1999 по 2003 рік грав за «Реал» (Мадрид), із яким двічі вигравав Лігу чемпіонів та чемпіонат Іспанії. Сезон 2002-2003 на правах оренди провів в англійському «Міддлсбро», звідки перейшов до «Челсі». У складі лондонців виграв чемпіонат Англії-2006, Кубок країни та Кубок англійської ліги. Зараз – у «Ньюкаслі».
У складі збірної Камеруну став олімпійським чемпіоном 2000 р., вигравав Кубок африканських націй 2000 і 2002 рр., „срібло” КАФ-2008

1980 – Ешлі Коул, англійський футболіст, лівий захисник лондонського «Челсі» і збірної Англії.
Триразовий чемпіон Англії (2010 – із “Челсі, 2002, 2004 – у складі „Арсеналу”). Переможець Ліги чемпіонів-2012.
Ще раніше виступав за „Крістал Пелас”

1983 – Огнен Вукоєвич, хорватський футболіст, півзахисник київського «Динамо» та збірної Хорватії.
Раніше виступав за „Славен Белупо”, бельгійський „Льєрс” та загребське „Динамо”, з яким виграв три чемпіонські титули та два Кубка Хорватії. Із киянами – чемпіон України 2009 р., срібний призер 2010 р.

Померли
107 – Ігнатій Богоносець, третій єпископ Антіохійський (з 68 р.), учень Івана Богослова, перший значний християнський богослов і письменник неєврейського походження, священомученик древньої церкви.
За Євсевієм, був засланий у Рим, де постраждав за Христа: в період правління імператора Траяна єпископа Ігнатія кинули левам на арені.
Відомий як гаданий автор семи послань, що дійшли до нашого часу (були написані під час поїздки під вартою до Риму). За легендою, малого Ігнатія брав на руки Ісус

1355 – Стефан Душан, король Сербії у 1331-1355 рр.
До влади прийшов, скинувши з престолу батька Стефана Уроша III Дечанського. В результаті тривалих війн із Візантією приєднав до Сербії низку територій і створив широке сербо-грецьке царство, коронувавши себе в 1345 р. як царя сербів і греків. У 1349 р. видав нові закони («Законник Стефана Душана»), що зміцнювали феодальний устрій.
При Стефані Душані середньовічна Сербія мала найбільший вплив, але вже через 15 років після його смерті всі колишні завоювання були втрачені, а територія Сербії стала ще меншою, ніж була до часу його вступу на престол

1428 – Мазаччо (Томмазо Кассаї (Гвіді), італійський художник, найбільший представник флорентійського живопису кватроченто

1590 – Амбруаз Паре, французький хірург епохи Відродження.
Його навіть називають батьком сучасної хірургії. Паре спростував панівну думку, нібито вогнепальні поранення є отруєними, і вперше застосував накладання мазевих пов’язок на рани замість поширеного в той час припалювання розпеченим залізом або заливання їх киплячим розчином – «бальзамом»

1722 – Кан Сі, він же Сюань Є Шенчжу, другий імператор маньчжурської династії Цин у Китаї.
При ньому було завершено завоювання Китаю маньчжурами, зміцнена влада над Тибетом, тривали військові походи проти російських поселень на Амурі.
Перший із глав китайської держави, який підписав угоду з Росією (і взагалі з державою, дотичною до Європи) – за Росією закріплювався Східний Сибір, російські торгові каравани отримали право проходу в Пекін

1868 – Нестор Кукольник, російський драматург і поет (народився в Петербурзі у сім’ї вихідця з Підкарпатської Русі).
Навчався в Ніжинській гімназії, першим директором якої був його батько, разом із Гребінкою та Гоголем.
Переїхавши до столиці, всі зусилля зосередив на тому, щоб добитися літературного успіху, який прийшов після появи в 1833 р. драматичної фантазії у віршах «Торквато Тассо». Вважав себе конкурентом Пушкіна

1917 – Ерік Кемпбелл, комічний актор епохи німого кіно, який став відомим завдяки участі в короткометражних фільмах Чарлі Чапліна (виконавець ролі Голіафа; фільми „Бродяга”, „Тиха вулиця”, „Шукач пригод” та ін.).
Загинув в автомобільній катастрофі

1929 – Еміль Лубе, французький політичний діяч, президент Франції у 1899-1906 рр.
Перед тим – у 1896-1899 рр. – президент сенату.
Емілю Лубе належить рекорд довголіття серед президентів Франції – він не дожив 10 днів до 91-го дня народження

1937 – Еріх Людендорф, німецький військовий і політичний діяч, один з організаторів та лідерів нацистського Мюнхенського путчу.
Генерал-полковник часів І Світової війни

1937 – Степан Некрашевич, білоруський вчений-мовознавець і громадський діяч, ініціатор створення Інституту білоруської культури (тепер – Національна Академія наук Білорусі). Був репресований, реабілітований у 1957 р.

1941 – Ігор Северянин (Лотарєв), російський поет „срібного віку” („Громокиплячий кубок”, „Поезо-концерт”, „Роса оранжевого часу”).
Помер в окупованому німцями Таллінні від серцевого нападу

1964 – Олександр Чижевський, радянський біофізик, основоположник геліобіології і аероіоніфікації (“люстра Чижевського”)

1966 – Матвій Манізер, радянський скульптор, віце-президент Академії мистецтв СРСР у 1947-1966 рр., автор пам’ятників Шевченку в Харкові та Леніну в Ульяновську).
Народний художник СРСР (з 1958 р.), триразовий лауреат Держпремії СРСР

1968 – Джон Стейнбек, американський письменник, нобелівський лауреат 1962 р. („Грона гніву”, „Зима тривоги нашої”, „Про мишей і людей”, „На схід від раю”, „Заблукалий автобус”)

1971 – Дмитро Зеров, український ботанік, професор Київського університету, академік АН УРСР (1948).
У 1946-1963 р. Зеров керував Інститутом ботаніки АН УРСР, по тому очолював в інституті відділ історії флори та палеоботаніки.
Заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969, 1983).
Молодший брат літературознавця, поета і перекладача Миколи Зерова

1973 – Боббі Дарін (Уолден Кассотто), один із найпопулярніших американських виконавців рок-н-ролу й кантрі наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років, визначний поет-пісняр, кіноактор.
Володар премії «Оскар» за кращу чоловічу роль другого плану у фільмі 1963 р. «Капітан Ньюмен, доктор медицини»

1982 – Артур Рубінштейн, визначний польський та американський піаніст і музично-громадський діяч єврейського походження.
На честь Рубінштейна в 1974 р. в Ізраїлі був заснований Міжнародний конкурс піаністів його імені. До останніх років свого життя музикант надавав активну підтримку молодим талановитим музикантам, а також допомагав розвитку музичної освіти в Ізраїлі

1984 – Дмитро Устинов, радянський політичний і військовий діяч.
Член політбюро ЦК КПРС; нарком і міністр озброєнь СРСР у 1941-1953 рр., міністр оборонної промисловості у 1953-1957 рр., у 1957-1963 рр. – заступник, голова Вищої ради народного господарства СРСР, надалі – секретар ЦК КПРС, міністр оборони у 1976-1984 рр.
Двічі Герой соціалістичної праці, Герой Радянського Союзу, лауреат Ленінської премії. Маршал Радянського Союзу (1976)

2008 – Ольга Лепешинська, радянська й українська балерина (уродженка Києва), педагог.
Народна артистка СРСР (1951).
У 1933 р., закінчивши Московське хореографічне училище, прийшла у Большой театр, де танцювала десятки провідних партій, включаючи Кітрі у “Дону Кіхоті” й Одетту-Одилію в “Лебединому озері”, Попелюшку в “Попелюшці” Сергія Прокоф’єва.
Після завершення танцювальної кар’єри займалася викладанням не тільки в СРСР, а й за кордоном.
З 1991 р. очолювала Українську хореографічну асоціацію

2003 – Григор Грігоріу, молдавський кіноактор («Леутари», «Мій ласкавий і ніжний звір», «Табор іде в небо», „Анничка”, „Стара, стара казка”)

Взято звідси