Постійна втома може бути ознакою хвороби

Синдром хронічної втоми (або ж «хвороба білих комірців») став особливо актуальним впродовж останніх десятиріч. Тоді лікарі відзначили зростання кількості людей, що скаржилися на постійну втому, хоча ніяких захворювань у них не було.

Як розповідає доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Галина Коваль, лікарі почали досліджувати цей парадокс і встановили, що він  характерний для людей інтелектуальної праці, цілеспрямованих, активних, молодих. Тому на початку такий стан називали  “синдромом менеджера” і асоціювали з психоемоційним перевантаженням та, навіть, депресією.

Синдром хронічної втоми реєструється переважно в екологічно несприятливих регіонах із високим рівнем забруднення навколишнього середовища хімічно шкідливими речовинами або з підвищеним рівнем радіації. Також  ця хвороба чітко асоціюється з інфекцією спричиненої вірусом герпесу сьомого типу.

Синдром хронічної втоми призводить до дисбалансу імунної та центральної нервової систем.

Головні критерії: постійна втома більше 1 місяця (для післявірусного) або більше 6 місяців (для синдрому втоми есенціальної) після перенесеної вірусної інфекції, яка не зникає після відпочинку і настільки виражена, що знижує середню фізичну та розумову активність більше, ніж на 50%;

необхідно виключити інші захворювання, які можуть спричинити появу подібних симптомів: психічні, онкологічні захворювання, токсикоманію, алкоголізм, наркоманію, туберкульоз, автоімунні, алергійні, ендокринологічні хвороби, грибкові, бактеріальні, протозойні інфекції, зловживання ліками, саркоїдоз тощо.

Лікування синдрому хронічної втоми є комплексним і чим скоріше його розпочати, тим ефективнішим воно виявиться.